Процес природного відбору методом проб і помилок дозволяє вдосконалюватися без того, щоб ніхто його не розумів і не спрямовував. Те саме можна сказати і про те, як ми навчаємося. Існує принаймні три види навчання, які сприяють еволюції: навчання на основі пам'яті (зберігання інформації, яка надходить через свідомість людини, щоб ми могли згадати її пізніше); підсвідоме навчання (знання, які ми беремо з нашого досвіду, які ніколи не входять у нашу свідомість, хоча вони впливають на прийняття рішень); і «навчання», яке відбувається взагалі без роздумів, наприклад, зміни в ДНК, які кодують адаптації виду. Раніше я думав, що усвідомлене навчання, засноване на пам'яті, є найпотужнішим, але з тих пір я зрозумів, що воно дає менш швидкий прогрес, ніж експерименти та адаптація. Щоб навести вам приклад того, як природа вдосконалюється, не замислюючись, просто погляньте на боротьбу, яку пережило людство (з усім його мисленням), намагаючись перехитрити віруси (у яких навіть немає мозку). Віруси схожі на блискучих шахових суперників. Швидко еволюціонуючи (поєднуючи різний генетичний матеріал у різних штамів), вони змушують найрозумніші уми в глобальному співтоваристві охорони здоров'я займатися вигадуванням протилежних ходів, щоб стримати їх. Розуміння цього особливо корисно в епоху, коли комп'ютери можуть запускати велику кількість симуляцій, відтворюючи еволюційний процес, щоб допомогти нам побачити, що працює, а що ні. #principleoftheday